Збірна ООН та її голова авокадо. Марокко шукає африканський требл – UA-Футбол

Збірна Марокко була першою африканською, хто набрав очко на Чемпіонаті Світу – в 1970-му. Першою африканською, хто вийшов з групи – в 1986-му. Вона трохи запізнилася з виходом до чвертьфіналу, ставши лише четвертою зі свого континенту. Натомість, стала першою такою арабською. І на Чемпіонаті, який за підсумками групового турніру було оголошено Чемпіонатом Африки та Азії, може стати першою африканською у півфіналі. Принаймні, Валід Реграгі ставить високі цілі.

Рука європейця в Африці

Мало що віщувало такий успіх. “Леви Атласу” змінили тренера за менш ніж три місяці до початку Мундіалю. Причину не приховуючи. Вахід Халілходжич посварився з лідерами команди і навіть не викликав до збірної Хакіма Зієша та Нуссара Мазрауї. Першого звинувачуючи у симулюванні травми і небажанні їхати до збірної навесні. 47-річного Реграгі, попри вісім років кар’єри головним, також зустріли скептично. Вважаючи занадто недосвідченим, та й занадто нудним, захисним.

Крім того, вічна тема протистояння уродженців Марокко та інших країн не залишала. У збірній поділ на такі табори існує вже давно, навести мости частіше не вдавалося. Других звинувачували у відсутності патріотизму, байдужості до країни, перших – у лінькуватості, непрофесіоналізмі. І сам Реграгі з цим чудово знайомий, адже відіграв за неї 45 матчів і був помічником головного тренера в 2012-13 роках.

Тому те, що так швидко зробив Валід – не менш, ніж диво. Він повернув всіх до збірної і змусив боротися. Про Зієша каже: “Кажуть, що він божевільний, що некерований, що не може допомогти команді. Але якщо дати йому любов, він помре за тебе. Я даю це і бачу, що в збірній він поводиться інакше, ніж в клубах”.

А Ашраф Хакімі в клубах не полюбляє оборонятися, але нині перший на всьому турнірі за відборами м’яча і каже, що всі готові померти за тренера та Марокко.

Загалом наставник викликав 14 гравців (нагадую, у заявці 26), які народилися не в Марокко. Більше, ніж в будь-якій іншій збірній. А ще й вилетів через травму “француз” Харіт, не пройшов відбір “іспанець” Мунір Ель-Хаддаді. Проте тренер спромігся згуртувати уродженців Бельгії, Франції, Іспанії, Нідерландів, Італії та Канади з місцевими в одну бойову одиницю.

Сам він, уродженець передмістя Парижа, каже: “Казали, що ми чужі, що нічого не відчуваємо до Марокко, не любимо Марокко. Але ми довели, що марокканці – завжди марокканці і хочуть померти за збірну, хочуть боротися. І справа навіть не в паспортах, а в професіоналізмі. Або він є в тебе, або його в тебе немає”. Він надає особливу важливість приходу гравців з різних футбольних культур. “Моєю справою було створити з них потрібний коктейль. Ми створили родину”.

Перша африканська збірна, яка виграла серію пенальті на Чемпіонатах Світу. Ще й так упевнено, всуху. Це ознака характеру та згуртованості. Тим більше, коли тренер Іспанії Луїс Енріке заявляв, що вимагав від своїх гравців ще в клубах пробити тисячу пенальті для тренування. Реграгі, мабуть, знайшов кращий спосіб тренування. В голові.

Він спромігся швидко побудувати свою залізну оборону. В семи матчах з Реграгі на чолі, разом з серією пенальті, збірна не пропускала від чужих. Лише автогол. Її і нині трохи звинувачують в “автобусах”. І справді, за відсотком володіння м’ячем вона передостання серед всіх 32-ох на ЧС – 33. Навіть проти Канади володіла 41 відсоток. За ударами по воротах 29-та. Але Валід слушно заявляє, що проти Бельгії, Хорватії, Іспанії неможливо очікувати на володіння м’ячем.

Він навіть говорив після групового турніру, що йому найбільше сподобався другий тайм матчу третього туру проти Канади. Найскладніший тайм в групі, в якому довелося протистояти потужному тиску, і лише сантиметри відокремили від втрати перемоги. “Ми самі вирішили відмовлятися від володіння м’ячем. Ми достатньо скромні, щоб зрозуміти, що не на рівні Хорватії, Бельгії та Іспанії в цьому плані”.

Результат – три “сухі” матчі, чого жодній африканській збірній на одному Мундіалі не вдавалося. Самому Марокко у всій історії виступу на ЧС до 2022-го загалом вдавалися три такі. Результат – перший африканський тренер в 1/4 фіналу в історії.

Весела та жорстка голова авокадо

В принципі, Реграгі з тих, для кого ігрова кар’єра була лише підготовкою до тренерської. Як гравець він балансував між Вищим та другим дивізіонами Франції та Іспанії (“Тулуза”, “Аяччо”, “Расінг” Сантандер, “Гренобль”). Але відомий французький тренер Ролан Курбіс заявляє: “Я тренував Зінедіна Зідана та Реграгі і ніколи б не міг подумати, що перший стане тренером, та ще й такого рівня, натомість, був завжди впевнений, що другий стане сильним тренером”.

І у свої роки Валід вже виграв два Чемпіонати Марокко з різними командами, Кубок країни. Виграв і Чемпіонат Катару у сезоні 2019/20. Більше того, він чинний чемпіон не лише Марокко, а й всієї Африки. Привівши “Відад” до третього Кубка Чемпіонів в історії. За допомогою того ж таки захисного футболу та інтенсивних виснажливих тренувань, а і те, і інше в Африці терпіти не можуть. Зі шлейфом принизливого прізвиська місцевих ЗМІ “голова авокадо”.

На це прізвисько володар університетського диплому економіста відповів вже в Катарі, сфотографувавшись з м’ячем всередині авокадо та показуючи на свою лису голову.

Попри його жорсткість, Насім Акрур, який грав з ним, розповідає, що він завжди в доброму гуморі, завжди був компанейською людиною. Курбіс пам’ятає його стабільність, завжди голосний голос у роздягальні. “Я не пам’ятаю жодного його поганого матчу”. І ці чесноти проявляються й досі. Навіть у статті на офіційному сайті ФІФА насамперед зазначили, як він “об’єднав всіх, приніс стабільність у роздягальні та виправив тріщини в команді”.

Улюбленим жестом гравців під час святкування голів стало поплескування свого тренера по голові. Чому він анітрохи не ображається. “Напевно, вони вважають, що це приносить удачу”. Сам він справді поводиться як ще один гравець. Грає в “собачку” з гравцями. Декілька днів тому навіть нібито образився на Зієша, схопив м’яч і погнався за ним. Обидва, та й всі присутні, не стримували сміху.

Одним з його ходів стала вимога від Федерації запросити до Катару родини гравців і навіть оплатити їхнє перебування. І, як заявляють гравці, це викликало сприятливий вплив, згуртувало колектив. Навіть на самого тренера, мати якого також приїхала. Заявляючи, що за 50 останніх років не виїжджала з Франції, а на матчі сина, ані як гравця, ані як тренера взагалі ніколи в житті не ходила. З нею після матчу проти Іспанії Валід не стримував сліз.

Він особливо пишається своєю працею щодо об’єднання таких різних гравців. В самому Марокко часто не дуже хотіли викликати тих, хто не народився в країні. І сам Реграгі нагадує, як відчайдушно боровся майже самотужки проти такої точки зору. А тепер, коли іспанська газета La Vanguardia написала анонс 1/8 фіналу під заголовком “Іспанія проти збірної ООН”, на неї вже накинулися всі марокканські вболівальники.

Безмежні амбіції

Успіх Марокко не прийшов на порожньому місці. Запрошення “чужинців” плюс розвиток місцевої інфраструктури зробили свою справу. Країна подавала на прийняття Чемпіонату Світу-2026 і збирається подавати на ЧС-2030. Будуються стадіони та тренувальні бази за великі суми. Сам Реграгі наголошує на цьому.

“Ми хочемо бути локомотивом Африки. Континент просувається вперед, і Марокко докладає чимало зусиль для цього. Тепер ми не повинні заснути, ми повинні продовжувати. Часто африканський футбол вважають недорозвиненим, але на цьому Чемпіонаті ми показали, що здатні дати бій всім. Чому б у майбутньому не виграти Чемпіонат Світу? Мої амбіції не мають меж”.

І справді, стрибок Африки на цьому Мундіалі величезний. Вже сім перемог, при тому, що раніше не здобувала більше чотирьох. Тож можна мріяти і про перший півфінал. Навіть прямо сьогодні.

“Раніше лише марокканці вболівали за нас. Тепер, після вильоту всіх, за нас вболівають всі африканці та араби. І ми хочемо підняти прапор Африки та арабського світу вгору. Ми не дивимося у минуле. Це нове покоління, і менталітет повинен змінитися раз і назавжди”.

Свій перший вихід до плей-офф Мундіалів Марокко оформив завдяки двом 0:0 та 3:1 над Португалією. Нині після двох 0:0 на турнірі знову чекає Португалія. Невже історія повториться, і Марокко оформить африканський требл – перше очко континенту, перший вихід в плей-офф та перший вихід у півфінал? Бійці Реграгі здатні.

Фото – Getty Images, FIFA.com

Source: news.google.com