П’ять років без Шеремета. Чому вбивство не розкрито

20 липня 2016 року в центрі Києва підірвали автомобіль з журналістом. Українське слідство досі далеко від конкретної відповіді не тільки на питання про замовників, а й про причини.

Вбивство Павла Шеремета, безумовно, організувала команда високопрофесійних кілерів-чи це не основний аргумент української поліції, здатний пояснити відсутність прогресу в перші роки розслідування.

Обставини злочин дійсно вказують на подібний сценарій: за журналістом ретельно стежили мінімум кілька днів перед вбивством, вибухівка з дистанційним керуванням була професійно виготовлена з військової міни, її встановлювали і підривали різні люди з чітко розподіленими ролями в замаху.

Суд затягується

Поліція стверджує, що викрила трьох учасників: музиканта і піарника сил спецпризначення ЗСУ Андрія Антоненка, дитячого лікаря і волонтера Юлію Кузьменко, які, як заявляється, заклали вибухівку під авто, а також військову медсестру Яну Дугар, підозрювану в проведенні розвідки в навколишніх дворах.

Всіх трьох затримали тільки в грудні 2019 року. Починаючи з Вересня 2020 року їх судять присяжні Шевченківського районного суду Києва за звинуваченням в умисному вбивстві небезпечним для оточуючих способом.

За цей час суди встигли випустити підозрюваних з в’язниці – останнім у квітні під цілодобовий домашній арешт вийшов Антоненко, якого слідство вважало мало не організатором злочину.

Поліція, очевидно, розраховувала на співпрацю затриманих зі слідством, проте вони і далі стверджують про свою непричетність.

Група адвокатів, що захищають Антонеко, Кузьменко і Дугар, запевняє: звинувачення тримається тільки на результатах експертизи ходи, яка встановила відносну схожість між злочинцями на відеозаписах камер спостереження і підозрюваними.

Порівняння, яке провів на замовлення поліції британський експерт Іван Бірч, захисники вважають сфальсифікованим.

Втім, крім наданих експертиз і доказів, прокуратура просить суд заслухати ще й свідчення 263 свідків. На думку захисника Антоненка Станіслава Кулика, викликання їх усіх розтягне процес на роки, тоді як вже 2022 року в присяжних закінчуються повноваження.

“І тоді потрібно буде вибирати нових присяжних і починати слухання заново”, – констатує адвокат.

Таємничі спільники

З матеріалів кримінальної справи, наявних у розпорядженні DW, випливає, що в замаху на Шеремета брали участь ще як мінімум дві людини.

Так, роль безпосередньої виконавиці, яка здетонувала вибухівку за допомогою мобільного телефону, поліція спочатку відводила Юлії Кузьменко. Однак через кілька місяців слідство змінило думку-занадто несхожою виявилася лікар на жінку в перуці і темних окулярах, яку зафіксували камери спостереження.

При цьому поліція і МВС не раз скаржилися, що не змогли зібрати всі записи – відео з приватної камери, спрямованої прямо на покинутий будинок, де ховалася кілерша, нібито “з кінцями” вилучили співробітники СБУ. Сама жінка після вибуху спішно вийшла з дому і зникла з-під камер спостереження на станції метро Університет.

Незабаром після вбивства слідство, шукаючи злочинницю, клопотало перед судом про доступ до даних 41 мобільного телефону – всі вони належали жінкам, пов’язаним з добровольчим рухом. Але очевидно, пошуки в цьому напрямку не дали результатів.

У своїх перших свідченнях поліції цивільна дружина Шеремета Олена Притула, яка на той момент була власницею видання Українська правда, згадувала ще одну людину: чоловіка з короткою стрижкою, який стежив за ними з Шереметом за кермом червоного Daewoo Lanos 18 липня.

З матеріалів кримінальної справи, наявних в DW, випливає, що поліції не вдалося знайти навіть машину, яка слідувала за журналістами майже весь вечір.

Пара не вперше помічала стеження: ще восени 2015 Притула і Шеремет писали про підозрілі автомобілі, які чатували у дворі біля їхнього будинку. Тодішній радник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко визнав: поліцейська “наружка” дійсно працює, але збирає інформацію про підпільне казино неподалік.

Через рік після вбивства Павла Шеремета з’ясувалося, що безпосередньо в ніч закладки вибухівки за двором стежив і колишній співробітник СБУ Ігор Устименко – його авто помітили журналісти Слідство.Інфо, вивчаючи записи з камер.

Поліція допитала Устименка вже після виходу журналістського розслідування: той стверджував, що стежив у приватній справі за неповнолітніми, які були неподалік в одному із закладів.

Білоруський слід

Українське слідство досі далеке від конкретної відповіді не лише на запитання про замовників, а й про причини вбивства Павла Шеремета.

У кримінальній справі проти Антоненка, Кузьменка і Дугар зазначається: невстановлена група осіб з особистих мотивів вирішила створити в Україні резонансну подію, яка призведе до численних акцій протесту.

У Павла Шеремета було чимало впливових і небезпечних знайомих, але не так багато відвертих ворогів. Серед таких, безумовно, була білоруська влада: журналіста позбавили білоруського громадянства в 2010 році, покинув батьківщину він ще раніше – в кінці 1990-х років.

За що вбили Павла Шеремета. Основні версії

Журналіст до останнього залишався послідовним противником режиму Олександра Лукашенка: зняв фільм Дике полювання про політичні вбивства в Білорусі, був співавтором книги випадковий президент, разом з колегами створив опозиційне видання Білоруський партизан.

На початку цього року колишній співробітник білоруського антитерористичного спецпідрозділу Алмаз ігор Макар оприлюднив аудіозапис, нібито зроблений в кабінеті колишнього глави білоруського КДБ Вадима Зайцева за чотири роки до вбивства Шеремета. На ньому можливий Зайцев віддає наказ підірвати журналіста, “так, щоб не зібрали ні рук, ні ніг”.

Українська поліція отримала оригінали записів від Макара, а його самого допитала в лютому. Відтоді поліцейські перевіряють записи, стверджуючи, що версія про “Білоруський слід” не суперечить поточній версії обвинувачення.

У червні 2021 заступник голови Нацполіції Максим Цуцкірідзе розповів журналістам Цензор.ні, що Експертиза записів триває, а для їх перевірки слідство звернулося за допомогою до правоохоронців Білорусі, Росії, Литви та США.

Старший слідчий Василь Бірко, який продовжує вести Справу Шеремета, відмовився розповідати DW про результати цих перевірок.

Політичний вимір справи Шеремета

У грудні 2019 року після затримання Антоненко, Кузьменко і Дугар МВС і Нацполіція організували прес-конференцію, де заявили про розкриття злочину.

Участь президента Володимира Зеленського в заході, на якому підозрюваних ще до рішення суду називали “вбивцями”, додало справі безпрецедентного політичного тиску.

Зеленський пізніше ставив кар’єру міністра внутрішніх справ Арсена Авакова в залежність від результатів розслідування. А За останній рік чи не погрожував чиновнику звільненням, у разі якщо суд виправдає обвинувачених. Аваков рішення суду не дочекався і пішов у відставку добровільно, не пояснюючи причин.

З іншого боку, громадський рух на захист Антоненка, Дугарь і Кузьменка набув політичного забарвлення. Його члени виступали як проти Авакова, так і проти Зеленського. Кузьменко навіть балотувалася до Верховної Ради від партії Петра Порошенка європейська солідарність під час довиборів на Донбасі.

Натомість новий міністр внутрішніх справ Денис Монастирський ще до свого обрання поспішив дистанціюватися від цієї кримінальної справи. “Давайте дочекаємося результатів (рішення суду-ред.), а вже потім будемо робити висновки про роботу і якість правоохоронної системи”, – заявив він минулого тижня.

Джерело: DW Україна

Новини від Корреспондент.net у Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet

Source: korrespondent.net