Карта бойових дій в Україні за 26 червня, мапа фронту війни з Росією

Вовчанський фронт

У місті Вовчанськ тривають запеклі локальні вуличні бої без значного просування жодної зі сторін. Через великі втрати своєї піхоти, яка атакує здебільшого без броньованої компоненти, росіяни, здається, врешті зрозуміли, що наступ провалився. Тому вони змінили тактику та почали активно застосовувати КАБи, зокрема саме на цій ділянці вперше за час війни вони застосували найбільш потужну бомбу, яка є у РФ – КАБ 3000. Росіяни вдарили нею по наших позиціях у Липцях, а потім повторили це ще двічі. Саме в Липцях ситуація для рашистів була найскладнішою, адже тут ЗСУ почали відтісняти їх із зайнятих позицій. Велику кількість інших КАБів росіяни скидають на Вовчанськ, а також використовують термобаричну реактивну артилерію ТОС із метою знищення щільної міської забудови.

Натомість Сили оборони у відповідь завдають системних ударів по тилах на російській території. Так, наш авіаудар знищив пункту управління російського полку, що розміщувався в селі Нехотіївка на Білгородщині. А в Ольховатському районі Воронезької області наші дрони знищили польовий склад, який потім детонував багато годин. Також ЗСУ вперше застосували HIMARS під час атаки по Курській області, де в селі Суджа вразили будівлю ФСБ.

Наступ на Куп’янськ

Розрекламований наступ на Борову ще не розпочався, але все ж Куп’янський фронт суттєво активізувався, здебільшого на північному фланзі, де окупанти в райони Вільшани захопили кілька наших позицій між Вільшаною та Синьківкою. Окрім того, ворог атакував на південь від Берестового та на захід від Коломийчихи, однак Сили оборони відбили ці наступи.

Торецький провал ЗСУ

У той час як біля Часового Яру Силам оборони вдається успішно стримувати ворога та не дати йому ані обійти місто з флангів, ані пробитися через район “Канал”, окупанти зуміли майже без боїв захопити наші позиції біля Торецька. Так, під час неузгоджених дій у рамках ротації ЗСУ втратили добре укріплені позиції на околицях Торецька, зокрема в  Шумах і Північному, які вибудовували із 2014 року. Загалом росіянам вдалося захопити ділянку на 2 км вглиб і 3,5 км вздовж і підійти впритул до міської забудови. Ймовірно, саме зараз штурмувати Торецьк рашисти не готові, але вони поліпшили свої позиції, які дадуть змогу збільшити тиск не тільки на Торецьк, а й на південний фланг захисту Часового Яру, в районі Курдюмівки та Кліщіївки. 

Покровський фронт в очікуванні кульмінації

Якщо біля Торецька цього тижня було близько 40 боїв, стільки ж відбулося й на Вовчанському напрямку, то на Покровському – майже 300! З тижня в тиждень кількість зіткнень тут лише зростає, а це вказує на те, що рашисти, відчувши смак перемоги, кидають сюди всі сили, щоб її розвинути. Впродовж тижня ворог продовжив рух у напрямку перерізу траси Покровськ – Костянтинівка й майже завершив окупацію Новоолександрівки, де він просунувся на 500 метрів. Окрім того, зс РФ зайняли половину села Сокіл, а також намагаються обійти населений пункт з півночі в напрямку на Євгенівку. Біля Новоселівки Першої Сили оборони змогли цілком втримати загарбників і не допустили їхнього просування з раніше окупованого Новопокровського. На південь між Новопокровським та Уманським росіяни поступово вирівнюють фронт і підсуваються до південних околиць Новоселівки Першої. Нашим військовим, які опинились у напівоточені в Яснобродівці, за тиждень вдалося повністю утримати позиції, як і на сусідній ділянці біля Карлівського водосховища.  

Оточення Вугледара

Звісно, що до самого оточення ще дуже далеко, але окупанти зрозуміли, що не можуть взяти місто в лоб, а тому поступово реалізовують план, який передбачає відрізання міста від логістики. Для цього їм потрібно перекрити дорогу  з Курахового десь у районі Богоявленки. На сьогодні, щоб досягнути цієї мети, ворогу потрібно пробитися ще на 13,5 км, але з іншого боку, за останній рік вони пройшли близько 8 км на цій ділянці фронту. За тиждень у районі Володимирівки росіяни зуміли окупували значну територію та пробитися на 4 км на захід, що є доволі вагомим ударом по нашій обороні.   

Знищення російської інфраструктури на південному фронті   

Якщо глянути на карту широко, то ситуація в Криму, Запоріжжі та півдні Донеччини сильно залежить від наявних ресурсів і логістики у південних регіонах РФ. ЗСУ впродовж усієї весни й у червні концентрують свої удари саме на цих ворожих регіонах. Цього тижня ЗСУ спільно з СБУ вдарили по ключових НПЗ південного округу рф: Афіпський, Ільський та Краснодарський. Окрім того, в Азові наші дрони випалили половину великої нафтобази. А в Єйську прилетіло по складі та навчальному центрі ППО, звідки по Україні запускають “шахеди”. Знищено понад 120 безпілотників різного типу. 

Карти створено на основі інформації, отриманої від Генерального штабу Збройних Сил України, а також з інших відкритих та перевірених джерел. Водночас карти не є максимально точними та лише умовно відображають тенденції в зоні бойових дій.

Аналіз ситуації

У місті Вовчанськ продовжуються запеклі бої між українськими силами оборони та російськими окупантами. Росіяни зазнають значних втрат у своїй піхоті, що висувається без належного бронювання, і схоже, що їх наступ провалився. Однак, вони змінили тактику і почали активно використовувати КАБи та термобаричну реактивну артилерію, намагаючись знищити міську забудову.

У відповідь, українські сили оборони наносять системні удари по території Росії, завдаючи значних втрат ворогові. Успішні віхідні для ЗСУ включають знищення пункту управління російського полку, вибух польового складу, а також удари з використанням HIMARS, які спричинили серйозні руйнування у ФСБ.

Наступ на Куп’янськ

Хоча наступ на Борову ще не розпочався, Куп’янський фронт активізувався. Окупанти захопили кілька позицій між Вільшаною та Синьківкою, але спроби атак на Берестове і Коломийчиху були відбиті. Російські сили вдосконалюють свої позиції, щоб збільшити тиск на ЗСУ на південному фланзі. Складна ситуація в регіоні Куп’янська додає значної напруги до оборони Часового Яру і сусідніх районів.

Торецький провал ЗСУ

Поміж успішних оборонних дій у Часовому Яру, ЗСУ зазнали поразки в Торецьку. Російським військам вдалося захопити добре укріплені позиції на околицях міста і наблизитися до забудови. Хоча штурм Торецька поки ще не розпочався, рашистські сили поліпшили свої позиції і збільшать тиск на оборону міста. Українські сили оборони повинні уважно вислідковувати цю ситуацію, оскільки втрата Торецька загрожує південним фланзем Часового Яру.

Покровський фронт в очікуванні кульмінації

На Покровському напрямку кількість зіткнень з російськими силами зростає з кожним тижнем. Рашисти кидають усі свої сили на цей напрямок, для розвинення перемоги. Окупанти продовжують атакувати та просуватися ближче до ключових дорог, намагаючись відрізати Покровськ від логістики. Хоча до повного оточення Вугледара ще далеко, російські сили продовжують займати нові позиції, що підвищує загрозу для оборони південного флангу Часового Яру.

Знищення російської інфраструктури на півдні

Українські сили виповнюють рішучі удари на південних регіонах РФ, що має стратегічне значення для Криму, Запоріжжя та півдня Донеччини. Ці удари наносять значні пошкодження російській інфраструктурі, що впливає на загальну ситуацію в регіоні. Зокрема, вдалі оперативні дії українських сил включають знищення ключових НПЗ, нафтобази та складів з безпілотниками. Такі удари поглиблюють кризу на півдні та ускладнюють логістику російських окупантів.

Джерело: espreso.tv